Яка є безпечна медикаментозна допомога малюкам при підвищені температури тіла?

Перше, що спадає на думку це парацетамол та ібупрофен. І це є вірно. Це безрецептурні жарознижувальні та знеболюючі препарати, оптимальні за ефективністю та безпекою.

Формуючи домашню аптечку для дитини першої року життя, однозначно має сенс придбати як парацетамол, так і ібупрофен. При цьому один з препаратів оптимально купити в рідкій лікарській формі прийому всередину, а другий — у свічках. Пам’ятаєте, що максимально допустима тривалість застосування парацетамолу для дітей першого року життя – 3 дні. А от ібупрофен не має сурових обмежень за тривалістю прийому: за наявності показань та під наглядом лікаря може застосовуватися значно довше за п’ять днів. Але препарат протипоказаний дітям перших трьох місяців життя.

Головне правило в застосування жарознижувальних засобів: вони використовуються тільки симптоматично, тобто тільки тоді, коли є підвищення температура тіла. Жодних схем застосування жарознижувальних засобів немає, але є обов’язкові інтервали між прийомами: повторне використання парацетамолу можливе не раніше, ніж через 4 години, а ібупрофену – не раніше ніж через 6. Цілком допустиме поєднання прийому цих двох препаратів, але лише за такою схемою: якщо через годину після прийому парацетамолу немає ефекту – можна дати ібупрофен (і навпаки). Виключення в самолікуванні стосується дітей до 3 міс.: і парацетамол, і ібупрофен ніколи не повинні самостійно застосовуватися батьками для надання допомоги. У подібній ситуації підвищення температури тіла вимагає негайної консультації дитячого лікаря.

Ви, безсумнівно, знаєте про популярні серед дорослих пацієнтів жарознижувальні аспірин та анальгін. Але саме у дитячому віці прийом цих препаратів загрожує небезпечними побічними ефектами і наполегливо не рекомендується медичною наукою.

Рекомендація ВООЗ: не застосовувати аспірин у дітей до 15 років як жарознижувальний засіб, тому що можлива поява синдрому Рея – дуже небезпечного захворювання, що проявляється важким ураженням головного мозку та печінки. Найбільш небезпечні побічні ефекти анальгіну

обумовлені здатністю препарату впливати на систему кровотворення: зниження рівня гемоглобіну та руйнування деяких форм лейкоцитів, що іноді може стати смертельно небезпечним. Саме тому в низці країн застосування анальгіну заборонено, у деяких — суворо обмежене.

Не займатись самолікуванням, особливо, коли це стосується Вашого малюка! У будь-якому випадку консультація із Вашим педіатром не буде зайвою. Залишайтесь здоровими!